Броварська центральна районна лікарня вулиця Тараса Шевченка 14, Бровари, Київська область

"Більш-менш нормально. Необхідність маски на обличчі і бахіл на ногах."

"Моя сім'я проживає в Києві, але нещасний випадок привів нас до цієї лікарні. На мого батька було скоєно розбійний напад. Він напівпритомний залишився на дорозі без машини, телефона, але з двома ножовими пораненнями та черепно-мозковою травмою. Пізно увечері він був доставлений поліцією у приймальне відділення. Коли вже серед ночі за допомогою поліції ми нарешті знайшли його, то він вже був обстежений (зроблено КТ, УЗД, аналізи), прооперований та знаходився в реанімації. Загрози для життя вже не було. Через добу його перевели до хірургії, де лікування продовжилося. Ще через 3 дні батька перевели до відділення нейрохірургії, де він лікувався протягом трьох тижнів і був ще раз прооперований (вже в зв'язку з ЗЧМТ). Операція пройшла успішно. Стан батька набагато покращився і зараз він у процесі реабілітації. На початку лікування ми вагалися чи залишати хворого у Броварах чи перевезти до Києва. Зараз ми впевнені, що рішення залишитись у Броварах було правильним. Хочеться висловити великезну подяку керівництву лікарні, якому вдалося зібрати такий колектив професіоналів і просто добрих, чуйних людей. Особливу подяку висловлюємо завідуючому центру "нейросудинної хірургії" Нечипоруку О. О. та лікарю-хірургу Борзенкову С. І. Також хочеться подякувати всьому медперсоналу відділення за професійне та чуйне відношення до пацієнтів."

"Вперше пишу відгук. Але, думаю, людям варто знати, які місця потрібно уникати! 235 кабінет, хірург. Практикує запис багатьох пацієнтів на один і той же час. Всім каже, що приходьте поза чергою. В результаті 5 чоловік з самого ранку сидить під кабінетом, деякі чекають операції, а лікар навіть на роботу не приходить вчасно! Вольяжно прийти на роботу на півгодини пізніше, і ще півгодини готуватися до прийому, це ж нормально, хто такі пацієнти? почекають! Хамське відношення. Нічого конкретного пояснити не може, коли перепитуєш, то реакція, ніби ви 7 років відівчилися в медичному, ви шо самі не знаєте?! 0 інформаціі по хворобі, 0 поваги, і на операцію я так і не потрапила, витратила вихідний, витратила час. Від лікаря жодної реакції, чи пояснення. Іі це не стосується. Боюся уявити як вона лікує, чи робить операції з таким ставленням до роботи!"

"Робили дитині гіпс, медсестри, лікар Чорний Сергій Іванович, усі привітні. Мінус: 1.довго чекали 4,5 години це: лікар подивися зламану ніжку, рентген, гіпс, консультація, трохи хаус, народу багато було в неділю, але якось усе не організовано( 2. Мало лавочок, було досить багато людей з травмами, і вони стояли бо не було куди сісти, невже не можна поставити ще 2/3 лавки для людей? 3. Гразнюща туалетна кімната, в якому немає мила, антисептика, раковини в крові, + працює тільки 1 кабіна. Що конкретно стосується надання допомоги, то все добре. Купила гіпс, а так більше ніяких трат."

"Скажу за хірургічний відділ. Приїхали по швидкій о 2 ночі з підозрою на аппендицит, черговий хірург Петро Петрович провів огляд, зробив аналізи (безліч) діагноз підтвердився. Перевели нас в палату, де і ще три лікарі зробили свій висновок - операція. Операція і післяопераційне відновлення проходило на хорошому рівні. Хочеться відмітити ставлення усього персоналу хірургії, воно змінилося на краще. Висловлюю подяку лікарям!!!"