Храм Святої Великомучениці Катерини

"Один із найкрасивіших храмів Подолу. Він був заснований у 1739 році й тоді був більш відомий як Грецький монастир. Наприкінці ХІХ ст. храм перебудували, 1928 року він був зачинений і переданий комунальному господарству міста. Тоді ж храм розібрали, залишивши тільки дзвіницю і прибутковий будинок. Сьогодні він не функціонує як храм, належить Нацбанку. Тому всередину потрапити неможливо. Він сприймається як вежа ратуші в центрі міста, а не як церква. Його мало хто помічає чи сприймає як пам'ятку. Збудований у стилі бароко, має риси класицизму, зокрема колони на вході й на верхівці. Це добре, що Нацбанк підтримує чудовий стан церкви, але було б краще якби вона знову функціонувала, якщо не як церква, то хоч би як оглядовий майданчик."

"Храм Святої Катерини в Києві був заснований в 1738 грецькою громадою на землі, що належала грецькому купцеві Стіматі. У 1739-1741 замість дерев'яної каплиці збудували цегляну церкву. Спочатку церква мала типово українські риси, з трьома куполами. В кінці XIX ст. церква перебудована так, що лишився один верхній купол. У 1748 храм перетворений на чоловічий монастир, під керуванням архієпископії Синаю. За 150 років господарство перетворилося в великий комплекс споруд, що виходили фасадом на Контрактову площу і займали частину кварталу, обмеженого Іллінською, Борисоглібською й Олександрівською вулицями. У 1914 р. споруджено дзвіницю, яку ми зараз можемо бачити, а храм було знищено у 1929, а монастирські споруди націоналізували й використовували для господарських потреб. З 1995 комплекс споруд передано Національному банку України, який й відтворив дзвіницю. Наразі це одне зі службових приміщень НБУ."

"Усі, хто бував у Києві на Подолі, пам’ятають цю башту. Ну, чи майже усі. Сучасний Поділ без неї уявити важко. Але усі її сприймають ніби як так має бути. Стоїть собі та й стоїть, а що воно за башта – хто зна. Будівництво тривало два роки. Хоч і греки були замовниками храму, але звели його у типовому стилі українського бароко (видно інших стилів будівельники тоді не знали). Храм був невеликий, але мав три бані. Йому відразу дали власну парафію, яку складали, звичайно, представники грецької громади. У 1746 році грецьку парафію було перетворено на чоловічий монастир підпорядкований Синайській єпархії (тій, що і нині розташована у Єрусалимі). Його стали називати Греко-Синайським монастирем. Прибутковий будинок відносять до найкращих будівель Києва початку 20 століття. Стилізований під ампір будинок має чітко продуману масштабність (стосовно площі) та багате скульптурне оздоблення. Зараз його, так само як і дзвіницю, займає Національний банк. За кошти цього підприємства була здійснена реставрація будівель, щоправда, грецьку громаду НБУ дещо обдурив, на думку самих греків, адже обіцяв віддати частину дзвіниці для богослужінь, та не виконав своєї обіцянки."

"Дзвіниця церкви святої Катерини на Подолі. Збудовано грецькою громадою міста Києва у 17 столітті. Це типовий собор української архітектури в стилі бароко. Нажаль, збереглася лише дзвіниця. Сама трибанева церква, що входила до складу чоловічого грецького монастиря, була зруйнована більшовиками. Як культова споруда не діє. В теперішній час будівлю займає управління Нацбанку у Києві та області. Одне не зрозуміло. Як працівники НБУ можуть працювати у церкві? Чому НБУ не хоче передавати культову споруду із дзвонами віруючим?"

"Монастирський храм на Подолі у місті Київ - Церква Святої Катерини був зведений в супротив Київського магістрата колонією купців-греків у середині 18 століття. 1928-1929 роках споруду було зруйновано радянською владою.Та 1995 року храм української архітектури було відновлено у первісному вигляді."