Печерський район, Київ
Сходи до пам'ятника Магдебурзькому праву, Печерський район, Київ. Рейтинг 4,4/5 на основі 70 оцінок.
Володимирський узвіз, 4, Київ, Україна, 02000Володієте цим бізнесом або керуєте ним?
Home Ideas Supply
Магазин меблів
Домосфера, Столичне шосе, 101, Київ, Україна, 03026
Адвокатське об’єднання "АЛТЕКСА"
Адвокат
Бізнес-центр "AVENUE 53, Берестейський просп., 53, 4 поверх, Київ, Україна, 03067
СТО IRON Master
Автосервіс
проспект Науки 51, Голосіївський район, 03083 Київ, Україна
Вікна Двері Київ
Постачальник вікон
вулиця Петра Ніщинського, 6, Київ, Україна, 02000
Сходи розташовані під скляним мостом, можна дійти зі сторони Хрещатика, або знизу піднятись до Хрещатика. Виглядають дуже гарно.
У 1914–1915 роках спорудили сходи, що з'єднали Олександрівський узвіз і набережну Дніпра.
Чисто, дуже красиво, гарно підсвічується вночі, але шкода що люди нищать цю красу написами чи іншим чином.
Дуже класне місце для фото і для прогулянок
Дивовижне місце для прогулянок сім'єю, з друзями чи просто після роботи пройтись пішки)))
Непогане місце у центрі, для прогулянки, фотосессій та легкий фізичних навантажень)
Магдебу́рзьке пра́во (також німе́цьке або тевтонське міське́ пра́во; лат. theuthunico iure, id est iure magdeburgensi) — одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя. Магдебурзьке право з'явилося на Русі разом з німецькими колоністами, яких запрошував король Данило та його наступники. Німці отримали право організовувати в галицьких і волинських містах самоврядні громади (війтівства) з автономними судово-адміністративними інституціями. Відомо про існування в 1287 році війтівств у Львові, Володимирі і Луцьку, згодом в інших великих містах Галицько-Волинської держави — Сяніку, Галичі, Ярославі, Перемишлі. Очевидно, в ті часи магдебурзьке право застосовувалося в руських містах тільки частково, серед німецької людності. Хоча існують припущення, що воно поширювалося на всіх жителів цих міст вже в Галицько-Волинській державі. Наприклад, у лавничій книзі Перемишля за 1469—1480 роки посилаються на грамоту князя Лева І († бл. 1301) про передачу княжої церкви громаді міста (очевидно руській (давньоукраїнській)), що була самоврядною на німецькому праві. Досі, за нормами німецького звичаєвого права, сільську громаду очолював війт, якого призначав власник поселення; свою посаду війт міг передавати в спадок. З розвитком міст і міського самоврядування посада війта ставала виборною. Мешканці міст звільнялися від суду феодала й самостійно здійснювали врядування господарством. Для допомоги війту обирали колегіальний орган — магістрат, куди мав право бути обраним кожен з ремісників чи купців, що мав міське право «jus civile». Магістрат засідав під головуванням війта. Наприкінці XIII ст. в магістраті Магдебурга виникла ще одна виборна колегія — Рада — під керівництвом бургомістра. Попередній колегіальний орган став називатися Лавою. Рада і Лава розподілили повноваження між собою. Якщо в міських судах виникали спірні питання, апеляції можна було подавати до магістрату Магдебурга.
Колись занедбані, а тепер вже більш-менш відновлені сходи до пам'ятника Магдебургському праву на березі Дніпра. Достатньо довгий спуск з красивими ліхтарями дозволяє відчути себе на якомусь давньому променаді. Не вистачає баришень в довгих сукнях та з мереживними парасольками.
Гарне місце, але навколишній парк не завадило б трохи облагородити.
Адреса: Володимирський узвіз, 4, Київ, Україна, 02000.