Алкомаркет "Drink"
Інформація
Алкомаркет "Drink": розкішний заклад з широким асортиментом алкогольних напоїв. Розташований на вулиці Іллі Рєпіна, 6 в місті Золочів. Наш заклад є точкою приваблення для всіх будинкових барменів та любителів доброї алкогольної гастрономії.
Усередині, ви знайдете дуже зручні кімнати, які створюють атмосферу комфорту та розкоші. Завдяки привітному та обізнаному персоналу у нас завжди чисто та охайно, а ви зможете вибрати будь-що з нашої величезної колекції якісних алкогольних напоїв.
Наш заклад - ідеальне місце для тих, хто любить смачні діжки та вина. Якщо вам потрібно додаткові поради з нашої колекції, наш персонал з радістю вам допоможе!
Тож, завітайте до Алкомаркету "Drink" у Золочеві, щоб насолодитися широким асортиментом страв, вин та інших напоїв! Ми радо чекаємо на вас!
Фото
Години роботи
Понеділок:
09:00 - 20:00
Вівторок:
08:00 - 20:00
Середа:
09:00 - 20:00
Четвер:
09:00 - 20:00
П`ятниця:
09:00 - 20:00
Субота:
08:00 - 20:00
Неділя:
09:00 - 20:00
Відгуки
"Рівень плюс"
"Добре ;)"
"Не погані акції на алкоголь"
"Дуже великий асортимент. Для маленького містечка навіть закруто. Єдине, що не можу стверджувати однозначно, це автентичність продукції, оскільки я не тямлю дуже в цьому"
"Перша письмова згадка про місто, знайдена у архівних документах останнім часом — 1423 рік. Тоді Золочів перейшов від Кердеїв (відомий у Галичині рід) до Яна Менжика з Дуброви. У 1427 році, у часи боярського правління, за Золочів велась судова суперечка у родині Щечонів. З тих часів залишився у місті так званий Золочівський двір — будинок власника міста, вимуруваний з каменю, котрий більше відомий як будинок убогих XVII ст. Саме тоді двір був переданий парафіяльному костелові для опіки над убогими. 1443 року король Польщі Владислав III Варненчик у Варадині видав грамоту придворному Міхалу «з Бучача» (Бучацькому) гербу Абданк, в якій йому призначалися 100 гривень, забезпечених на королівщині Золочів.[3][4] У XV—XVI століттях Золочів живе традиційним міським життям. Впродовж цього історичного періоду місто успішно розвивається, незважаючи на численні татарські набіги. Золочів був оточений валом, ровом, додатково захищений фортецею на пагорбі. Дідичами Золочева підписувалися сини львівського каштеляна Яна з Сенна і Олеська: Ян з Олеська, Сенна, Золочева (†між 1510/1513, його дружиною була Барбара з Ходецьких[5]) — каштелян малогоський, підкоморій сандомирський 1500, Павел з Олеська, Сенна, Золочева — підкоморій львівський у 1478—1493 роках.[6] 17 червня 1522 року король Сигізмунд І Старий у Вільнюсі видав розпорядження, за яким львівський староста Станіслав Ходецький мав посісти маєтки відлученого від РКЦ Станіслава Малогоського (Сененського). У 1523 році місто отримує Магдебурзьке право за спряння власника — Станіслава Сененського (Малогоського). Зручне розташування сприяє розвитку торгівлі і ремесел. Справжнім золотим часом для Золочева були XVII — початок XVIII століття — після переходу прав власності на місто до родини Собеських. У місті будується новий замок, закладаються монастирі, церкви. В той час у Золочеві були дві українські церкви, парафіяльний костел, вірменська церква, три монастирі — два латинського обряду і монастир отців Василіан. Час вніс корективи в історичне обличчя Золочева: від давнини залишилася церква Святого Миколая на лінії колишніх оборонних валів, з кінця XVI ст., зі слідами оборонної архітектури, старим хрестом біля храму, встановленим на місці вівтаря попередньої церкви. Церква Святого Миколая заслуговує особливої уваги. Перебудова XVIII ст. залишила основу XVI ст., в інтер'єрі з'явився іконостас традиційної тогочасної роботи львівських майстрів, з поєднанням різьблення, скульптури, живопису, оригінальним розп'яттям, що стоїть на земній кулі з прикутими до нього Адамом і Євою. Іконостас, фундований канівськимстаростою Миколою Василем Потоцьким, був майже повністю знищений у радянські часи, у 2002—2003 роках відтворений з поєднанням старих фрагментів. Цікавим є відреставрований у 2000 році настінний розпис церкви початку XX ст., автором якого є львівський художник Модест Сосенко (представник неовізантійської течії в українському мистецтві, стипендіат митрополита Андрея Шептицького). За радянської доби у церкві Святого Миколая був атеїстичний музей."
Довідник закладів та послуг у Львові
⭐ бізнес-довідка 🔍 пошук послуг ☎ контактна інформація 🕒 розклад роботи ✍️відгуки 🌍 карта міста 📷 фото