УПЦ св. Івана Хрестителя Жуково, Закарпатська область

"Церква мого села"

"Традиційно і просто."

"Церква св. Івана Хрестителя. 1867. (УПЦ) У 1692 р. село згадують як філію Чопівців. З 1733 р. є згадка про дерев’яну церкву св. Іоана з двома дзвонами. У 1778 p., згідно з документами, в селі не було ні церкви, ні священика. У 1798 р. знову згадують дерев’яну церкву, яка простояла аж до будівництва мурованої, зведеної зусиллями о. Григорія Примича на місці дерев’яної. Оновлену церкву благословив 7 листопада 1907 р. о. Георгій Шуба. Іконостас, казательницю, жертовник, балдахін і циборію “прекрасно і чесно зробив” майстер з Галичини Іван Чміль у 1911 р., про що з метою реклами повідомила газета “Наука”. У 1938 р. збудували нові хори. Кошториси робіт зробили майстри Андрій Васько і Гайдош, а М. Гараґонич мав виконати малярську роботу. Над західним входом написана дата й 1867 р. (у шематизмі Мукачівської єпархії за 1883 р. церкву датують 1877 р.), а також 1989 – рік ремонту. Біля церкви стоїть ладна дерев’яна каркасна дзвіниця на бетонному фундаменті, вкрита шатровим дахом з ліхтариком і главкою. На великому дзвоні написано, що його вилив Ф. Еґрі в 1921 р. на кошти Стефана Білого та Михайла Герцуського на місце дзвонів, реквізованих у Першу світову війну. Менший дзвін, також роботи Ф. Еґрі з 1921 p., оплатили “американські русини”, а найменший належить до старих пам’яток. Кириличний напис повідомляє, що “Сей дзвонъ до веси Жуково иждивеніємь церковним излят у Пряшові року АΩКГ (1823)”, а напис латиникою згадує майстрів: “FUSA EPERIENSINI DER PAUL SCHMITZ ЕТ FRANZ LECHERER A. 1823”. Бетонний хрест біля дзвіниці поставив Василь Герцовський з мамою Анною Волошин у 1906 р. У 1950 р. місцевого священика Миколу Теґзу радянська влада заслала в концтабори Казахстану, де він помер у 1953 р."