Türk Askeri Şehitliği - Berejani - Gutisko Şehitliği Підвисоке, Тернопільська область

"Зараз на реконструкції, але відвідати можна. Місце доглянуте, від шосе їхати кілька кілометрів різаною дорогою. Зупинка поїзда поруч."

"Меморіал полеглим турецьким воїнам знаходиться у селі Гутисько, в долині гірського масиву. Саме тут, в 1916 - 1917 роках проходила Велика Битва між військами Російської імперії під командуванням генерала Керенського і барона Врангеля, всього близько 75000 солдат і офіцерів з одного боку та Українськими Січовими Стрільцями ( УСС ), турецькими військами, німецькими військами і військами Австро - Угорської імперії під командуванням турецького генерала Ісмаїл Джеват Чобанлі, всього близько 40000 солдатів та офіцерів. За наказом Енвер-паша було направлено на допомогу в бої проти росіян XV - й корпус 5 - ої турецької армії, в який входили 19 - та і 20 - та дивізії. Між Білою горою і Чортовою горою, у селі Гутисько розміщувався госпіталь і штаб. Хата, де був штаб, досі збереглася, але занедбана, заросла, тоді ще була під солом'яним дахом, а зараз під черепицею. Перший бій відбувся 19 серпня 1916 року. Праве крило турків разом з підрозділами Українських Січових Стрільців (УСС) прикривала 55 - та німецька дивізія з корпусу генерала Гофмана. Другий бій, більш кривавіший, був 2 вересня 1916 року. В результаті загинули перші турецькі офіцери і, як наслідок, було пробито першу і другу лінії оборони. Турки почали боятися і втікати з поля бою. Генерал Ісмаїл Джеват Чобанлі особисто виступив з промовою перед військом і закликав усіх мусульман до молитви, щоб побороти страх перед ворогом. І це подіяло. Найстрашніші бої були 7 - 9 вересня 1916 року, але турки не відступили і воювали, як леви. Бої ще тривали по всій лінії фронту, аж від села Лопушня до міста Бережани і села Шибалин, аж до серпня 1917 року. Але Велика Битва в селі Гутиська стала ключовою. Під час Великої битви в боях 7 - 9 вересня 1916 року було смертельно поранено генерала Ісмаїл Джеват Чобанлі, загинуло за різними даними від 160 до 200 турецьких офіцерів та близько 5500 турецьких солдатів та близько 14000 українських, німецьких і австро - угорський воїнів турецької армії. Загалом загинуло від 50000 до 75000 воїнів з обох боків. Біла Гора стала червоною від крові. Війська Російської імперії зазнали нищівної поразки. В селі Гутисько поховано генерала Ісмаїл Джеват Чобанлі та близько 67 - 80 турецьких офіцерів. На місці поховання турецького офіцера, за традицією, клали кам'яну шапку. На даний момент знайдена лише 61 кам'яна шапка. Ще близько 80 турецьких офіцерів поховано на горі у селі Лопушня ( відстань - 3 км. ). Турецьке військо зазнало величезних втрат, але 22 серпня 1917 року вони поверталися додому з Великою Перемогою. Росіяни відступили."

"Понад 200 мучеників, які були поховані у 1917 році, спочивають у Мучеництві в селі Підвисоке, що поблизу міста Бережани. З надгробків зрозуміло, що 59 мучеників були офіцерами, а інші — рядовими."

"Тут поховано понад 200 наших турецьких воїнів, у тому числі 59 офіцерів, які загинули на Галицькому фронті в Першій світовій війні. Мучениця збудована у 1917 році. Кажуть, що в межах України є близько 20 галицьких турецьких кладовищ мучеників. Дай їм Бог мир... З вдячністю і вдячністю..."