Костел Святої Трійці

"Чудове місце для молитви та проведення вільного часу"

"Дійсно красивий костел"

"Цей костел неймлвірно красива стародавня пам'ятка"

"Дуже гарне!!!"

"Красивий хоча і понищенний Римо-католицький костел XVIII ст. Уперше про латинського ксьондза у Новому селі згадується у реєстрі поборовому за 1578 р. Але через невелику кількість вірних він мабуть, покинув містечко, бо про римо-католицьких священників протягом 170 років немає жодної згадки. Відновив латинське пробозтво у Бурштині в 1740 р. дідич Павло Беное. У сер. XVIII ст. він розпочав будівництво костьолу для монашого ордену тринітаріїв, який мав відігравати роль посередника у викупі християн із мусульманського полону. Проте, робота не прискорилася. Боротьба з опришками на деякий час відволікла увагу фундатора, а згодом він помер так і не завершивши задуманого. Закінчувала будівництво католицької святині його внучка Юлія Жевуська. Освячення храму відбулося аж у 1774 р. Але сучасного вигляду він набрав біля 1800 p ., коли до святині прибудовано вежу. Опікувалися новозбудованим костьолом монахи тринітарії, хоча відправляв у ньому Богослужіння і бурштинський пробощ. На подвір'ї храму з часу його побудови знаходилося католицьке кладовище. Святиня пережила кілька пожеж, після яких, однак, зазнавши реставрації, ставала все кращою і кращою. 21 жовтня 1838 р. в результаті пожежі всередині храму згорів великий вівтар. Новий вівтар було виготовлено на замовлення І. Скарбка. Він вражав своєю красою місцевих мешканців та всіх заїзджих мандрівників. У 1915 р. дуже сильно обгорів дах храму. Та найбільше постраждала споруда під час пожежі 12 квітня 1920 р. В цей день українці влаштували великодню стрілянину, від якої почалася пожежа. Незабаром храм було відреставровано. Старожили пам'ятають, що в 20-30-х роках на його вежі знаходився годинник."