Перинатальний центр вулиця Панаса Феденка 6, Покровський район, Кривий Ріг, Дніпропетровська область

"Зараз лежу на стаціонари у патології вагітних. Більш жахливого місця я просто не бачила!Якийсь філіал пекла на землі! Так сталось,що протягом всієї вагітності я приймала антидепресанти,дуже хочу годувати малого грудьми,та й щоб у дитиночки не було синдрому відміни.Зараз 33-ій тиждень,потрібен спокій і нагляд лікарів у доброзичливому оточенні... Відгук ледве пишу,весь екран телефону у мошках,двічі встигла полаятись з санітаркою,на вулицю можна по годинах,хоча в відділенні я просто задихаюсь,вечеря о 16.00,на території немає жодної аптеки,буфет також відсутній,о 19.00 "построєніє"-всі вагітні шикуються у чергу щоб виміряьи тиск та серцебиття плоду,в них не вистачає персоналу,щоб до дівчат ходили це робити у палату. Уколи ми робимо стоячи,в маніпуляційній замість кушетки диванчик на який з пузом ти не ляжеш.В маніпульку ходиш сам,якщо забула-твої проблеми,відбій о 22.00,якщо сусіди по палаті сплять у коридорі розмовляти не можна,бо на тебе починають гримати.Це шикарне місце нагадує концабір,до речі ножки моєї кроваті стоять на цеглинах.Персонал грубіянить жахливо. Я приїхала за допомого,а поїду мабудь на ще більшій дозі ліків! Не рекомендую ні в якому разі!"

"Лежала там у березні 2021 року на збереженні. Враження від цього закладу залишились на все життя. Було відчуття, що лежиш у в'язниці суворого режиму – нікого не впускають та не випускають. Умови перебування на 1-му поверсі в патології огидні. Жахливі ліжка і матраци, огидне харчування, мікрохвильова піч є, але користуватися нею може тільки медперсонал, за таблетками потрібно було підніматися щодня на другий поверх, причому медперсоналу часто не було на місці. На першому поверсі не було навіть чергової акушерки, лише прибиральниця. Але все ж таки незважаючи на жахливі умови перебування, запропонований спосіб лікування допоміг впоратися з моєю проблемою."

"Народжував 4 жовтня 2019 року.. Родила синочка за що ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ Боженюку Володимиру Васильовичу..."

"На Стави потрапила випадково, без домовленості, за швидкою – не довезли до Даманського, 7 пологового будинку. Народила за годину, порвалася... Дитину забрали одразу - погано дихало, сказали підожемо-роздихатися, таке буває. І лише через 7 годин забрали до реанімації. На перший погляд фахівці здавались гарними. Визначили пневмонію. Ми купували все, що призначали, та уколи у мед.представників за 1 шт 5000грн близько місяця. Дитину довели до прикордонного стану, не хотіли відправляти до Дніпра. А коли відправили, то лікарі у Дніпропетровській реанімації шансів не давали, але витягли з того світу і дуже гнівно відгукувалися про "наших Криворізьких". Тому що до них дуже багато надходять дітей із Центру доведених до передсмертного стану. Виявилося, що у відділенні реанімації КЛЕБСІЕЛЛА, та ще й штамова (тобто внутрішньолікарняна, стійка інфекція). Ми боролися з нею експерементальними препаратами, нас витягли, перевели в палату, ми навіть вже самі їли з пляшечки, нас відправили додому, але через 3 дні дитині стало знову гірше, почав задихатися. Я знову в Дніпро, з'ясувалося, що "наші", коли ставили катетер, пробили малюкові верхню порожню вену (яка до серця) і там поступово утворилися тромби і ця інфекція не пішла остаточно. Дитина наша не вижила. Йому було 3,5 місяці. А тепер уявіть, скільки йому, малютці довелося перенести крапельниць, уколів і мук "завдяки" недбалості та неохайності "наших" лікарів. За себе мовчу ... До речі, всі дітки, які лежали тоді з нами померли, ВСІ!"