Церква Різдва Божої Матері УПЦ вулиця Лаврська 15, Печерський район, Київ, місто Київ

"Церква Різдва Богородиці є окрасою комплексу Дальніх печер. Разом із прилеглими будівлями, зокрема шедевральною дзвіницею збудованою Степаном Ковніром, вона могла б бути окремим монастирем, й повірте, цей монастирський комплекс не загубився б, серед інших монастирів Києва і України. І знову ж, як і у випадку із більшісту храмів Києво-Печерської лаври, будівництво цього витвору українського бароко, пов’язане із періодом правління гетьмана Івана Мазепи – в той період було збудовано, перебудовано, або  відреставровано майже все те коштовне намисто лаврських храмів, яке нині є гордістю України. Церкву Різдва Богородиці збудували у 1696 році на кошти білоцерківського, чигиринського та київського полковника Костянтина Мокієвського – двоюрідного брата Івана Мазепи. Мокієвський вихідцем із білоцерківської шляхти. Його знали як найкращого козацького полководця, того часу, який приймав участь у всіх козацьких військових кампаніях і завжди виходив переможцем. Його називали руським Гектором (так його охрестив Пилип Орлик). Крім військових звитяг він був відомий своїм меценатством. У Києво-Печерській лаврі він збудував три церкви – Феодосіївську, Вознесенську та Різдва Богородиці. Більшість храмів Гетьманщини в кінці 17 століття зводились у стилі козацького бароко, яке пізніше трансформувалося у відомий стиль бароко українського. За основу бралися традиційні форми козацьких дерев’яних храмів, які переносилися на храми муровані значно більших розмірів. Церква Різдва Богородиці була збудована трикамерною, триверхою, й на мою особисту думку, вона могла бути схожа, наприклад на Покровський храм у Кожанці. У 1767 році до її кутів додали чотири додаткових прибудови із декоративними банями – це значно збагатило силует храму й додало йому завершеного вигляду. Семибанним ми його бачимо і нині. У 1784 році було виготовлено дерев’яний іконостас, який мав срібні позолочені Царські врата. Цей шедевр, виготовлений майстром на прізвище Чижевський, експонується у видатному лондонському будинку Сомерсет-хаус, у Гілбертівському зібранні ювелірних виробів. За понад трьохсотрічну історію живопис в храмі неодноразово поновлювався. Первісні барокові розписи не збереглися – можливо їх просто замалювали в період катерининських гонінь на національні культтури імперії. У 1817 році храм було розписано київським художником Іваном Квятковським. Розписи дуже постраждали в період другої світової війни й були зановово переписані після реставрації 1966-1970 рр. Нині церква Різдва Богородиці є справжньою перлиною українського бароко. Без її семи бань важко уявити силует Нижньої лаври. Храм перебуває у відмінному стані й заворожує паломників та туристів своєю красою."

"Гарна церква у бароковому стилі. Біля неї знаходиться цвинтар, де поховано багато державних і військових діячів 19 ст., а також митрополит Володимир (Сабодан)."

"Довгі роки церква на цьому місці була цвинтарною та мала назву Успенської. Новий, освячений вже на честь Різдва Пресвятої Богородиці храм з'явився у 1696 році. До речі, невеликий цвинтар існує й сьогодні, а біля стін церкви у 2014 році похований митрополит Володимир (Сабодан). Дзвіниця, що розташована поруч, храму не належала. Побудована вона у 1761 році й називається дзвіницею на Дальніх печерах. У той час вона входила до оборонної системи лаври."

"З оглядового майданчику відкриваються красиві види на Нижню й Верхню лавру — з Великою лаврською дзвіницею, комплексами Ближніх й Дальніх печер, мальовничі дніпровські схили і міст Метро. Особливо красива Лавра весною (кінець квітня - початок травня), коли на схилах щедро цвіте бузок і рясно буяє зелень."

"Красивий храм в стилі барокко. Побудована вона була у 1696 році на місці дерев'яної, на кошти білоцерківського полковника Костянтина Мокієвського. Саме тут, колись, ще за часів першого ігумена Печерської лаври Варлаама, були зведені перші дерев'яні наземні споруди монастиря – церкви та келії. Мурована церква на Дальніх печерах спочатку була трикупольною, трикамерною, що характерно для церковної дерев'яної архітектури України того часу. У 1767 році до всіх чотирьох кутів храму були зроблені прибудови, над якими додатково встановлено чотири декоративні бані, які значно збагатили силует церкви. Стіни храму на кутах і вівтарній апсиді оздоблено пілястрами, які вгорі переходять у складний профільований карниз. Щілиноподібної форми з півциркульним завершенням вікна оздоблено профільованими наличниками. Портал оформлено колонками коринфського ордера. Підлога у храмі чавунна, узорчата. Дерев'яний іконостас виконано 1784 року в стилі рококо. Він мав срібні карбовані царські врата вагою більше двох пудів роботи майстра Г.Чижевського. На їх позолоту пішло 66 червінців. Зараз ці царські врата знаходяться в "Колекції Гілбертів" лондонського музею "Сомерсет хаус". Різдвобогородицьку церкву прикрашали живописом декілька разів. Перші розписи храму не збереглися. У 1817 р. київський художник Іван Квятковський розписав храм, але під час Другої світової війни розписи були дуже пошкоджені. І тільки у 1966-1970 рр., за проектом архітектора І.Макушенка, храм був повністю відреставрований. Внаслідок робіт на головному фасаді відкрито чудовий портал, а також бокові двері у прибудовах."