ОПТИКА ЛИК проспект Володимира Маяковського 26, Деснянський район, Київ, місто Київ

"Вибрала собі та чоловікові стильні та якісні окуляри. Магазин мені сподобався гарним вибором та професійними співробітниками. Рекомендую!"

"Доброзичливий та професійний прийом з боку лікаря. Планував екстрену покупку очок замість розбитих, а в результаті підібрали і для читання, і для монітора. Ще й акція. :) Подяка, однозначно!"

"Цей магазин оптики мені порадили друзі. Тут я перевірила зір та отримала якісну консультацію. Продавці професійно допомогли мені вибрати оправу та лінзи. Вибір оправ великий, на будь-який смак та гаманець. Загалом тільки приємні враження)) спасибі))"

"Чудова, чудова атмосфера. Професійні консультації та якісні послуги. Відвідуємо всією родиною та з величезним задоволенням рекомендуємо всім близьким та знайомим. Цього року нас приємно здивували картки-знижки на подальші придбання (такого раніше не зустрічали)! Дуже приємно, що якщо виникає бажання чи потреба у придбанні нових очок, ми завжди можемо довіритися професіоналам."

"Краще сходіть у оптику через дорогу. Ціни ті ж, але якість у 10 разів вища (не рекламую, випробувала на своїй шкурі, не хочу щоб і вам так нерви пошматували). Гарантія у них лише 3 місяці, а не 3 роки як у нормальних оптик. Чохли та серветки в комплект не входять – ними торгують окремо. Продавці-консультанти – хами. А майстер з виготовлення окулярів – халтурник: мені ліву лінзу окулярів віддали дефектну. Скільки мені нервів коштувало відразу віддати очки на "гарантійний ремонт", бо вад якості продавці не хотіли визнавати. Хамка, яка мала нахилилося назвати мене "зайчиком" і ще "на ти" довго знущалася з мене, що довелося навіть чорний фон ставити, щоб мадам побачили дефект, почавши шкрябати нігтем по лінзі, після чого я швидко дала їй свою серветку. Уявляєте, ця панночка послала на Шота-Русставеллі, щоб я до майстра їхала. У мене вже почало темніти від цього “обслуговування”. Мені пощастило, що була ще один консультант, яка написала на сумнівному листку "талон на переробку", поки нахабна регітушка бовтала по телефону з особистих питань (при моєму питанні). Закінчивши балаканину перша почала бикувати на другу: "Так вона ж відмовилася їхати!" , На що друга “розумніша” відповіла: “Вона і не повинна.” Я трохи заспокоїлася, але перша тітонька ще встигла мені помотати нерви. Вивели мене, мало не забравши мою серветку для окулярів, куплену у них минулого дня за 20 грн. Тепер чекаю, поки розчехлиться майстер. А всього б цього не було, якби я не полінувалася (ця коня була в мене під будинком) і пішла в нормальну оптику."