Національна спілка театральних діячів України бульвар Тараса Шевченка 3, Шевченківський район, Київ

"Нарешті добре працює!"

"Ну що дохлопалісь, інтелігенти штопані! Розвалили країну з вашого захопленого схвалення? Ви бачили тільки зовнішнє! Значить ви погані актори. Так, ви артисти, але не актори. Ви любите себе в мистецтві. Вас захлеснула міць натовпу, як міць водоспаду. Але ви навіть не спромоглися зазирнути всередину. Але ж там найголовніше - фашизм, смерть, біль, сльози. Ви підтримували майдан! Ах, як красиво виляв ваш хвостик! Як ви себе красиво відчували у своїй, вами ж написаної ролі. Труси! Ви навіть зараз не хочете визнати свою частку провини в цьому. А адже це ви зруйнували душі людей, виправдовуючи майдаунів! Яка дурість, це ваше звернення! Таке враження, що ви говорили, а за камерою правосекі стояли. Бидло, якому не потрібно ні ваше ремесло, ні мистецтво взагалі. Зараз я згадав ночівлю по Кіровоградом - стара хата, очерети, за якими качки, чудова українська ніч і добрі люди поруч! Ось це - УКРАЇНА! Ми всі були Україною тоді! Ви допомогли вкрасти у мене Україна! Ви допомагаєте красти у мене весь світ, тому що тупо продовжуєте плескати в долоні, дивлячись боковим зором, як оцінює вашу гру бидло на майдані. Бог вам суддя! Якщо ви почуєте, ви відмовитеся від цієї ролі. Ніхто не хоче, щоб не стало України. Це ви самі собі вигадали. Тому що, це легше - знайти зовнішнього ворога в сильному, ніж знайти ворога в самому собі і боротися з самим собою, по крупинці, по дещиці робити краще себе, змінюючи себе. Я не актор, я глядач. Я не святий, я проста людина. Але я на собі відчув, що таке внутрішній ворог, як важко з ним боротися. Я не знаю, що буде завтра, боротьба не закінчена, але я не хочу більше боятися. Страх людський не може бути корисним і врятує світ не краса, а Любов! Досить думати над тим, хто винен! Дійте! Змініть себе!"