В палац не можна, зачинено... Картини не вартують 150 гр. Два рази запитала, коли оплачувала, чи можна подивитися палац. Сказали так то входить в вартість... По факту палац зачинено... Кажу ви ж казали що можна. Кажуть я такого не казала. Дуже розчарована!
Суцільні розчарування замість культурного відпочинку Гуляючи Львовом, вирішили зайти до музею. Перше розчарування - це відсутність старих картин в експозиції. Доступна була лише виставка картин сучасних митців. Друге найбільше розчарування - це сервіс. На вході чітко було вказано, що каса працює до 17:30, а музей — до 18:00. Ми зайшли о 17:20, тобто цілком у межах робочого часу. Замість звичайного «доброго дня» нас зустріла відверто незадоволена касирка, яка вже зібралася йти додому. Вона тричі (!) перепитала, чи ми дійсно хочемо потрапити в музей, і лише після нашого підтвердження з великою неохотою почала видавати квитки. Але далі — ще гірше. Тільки-но ми зайшли до зали з картинами, почули на все приміщення гучне обурення однієї зі спостерігачок (жінки, які слідкують за порядком у залах): "ЩО, ВСЕ-ТАКИ КУПИЛИ?!" — кричала вона до своїх колег. Замість культурної атмосфери — холодне, непривітне ставлення, повна відсутність поваги до відвідувачів. Ми не відчували себе бажаними гостями, а швидше — «перешкодою» до раннього завершення їхнього робочого дня. Поки оглядали картини, чули, як працівниці між собою активно обговорювали, що вже хотіли йти додому. Без перебільшення, ми просто за 10 хвилин пробіглися по залах, бо бажання залишатись у такій атмосфері зовсім не було. Сервіс — жахливий. Такого ставлення не зустрічали в жодному музеї. Львів — чудове місто, але саме цей досвід серйозно зіпсував враження про клієнтоорієнтованість у сфері культури.
Старих картин (19ст) в галереї немає. Точніше, другий поверх на якому розміщено ці картини - закрито. Про це ніхто не попереджав! Враження жахливі, так як я дуже хотіла побачити саме їх, а не картини які малювалися 2020 - 2024 роках…
Галерея чудова. От аби іще класний аудіогід - ціни б не було
Ідея заснування галереї сягає кінця ХІХ ст., коли в середовищі львівської інтелігенції розгорнувся рух за створення музею західно-європейського мистецтва. З цією метою у 1902 р. в бюджет міста було включено статтю "на закупку творів мистецтва", а вже протягом 1903-1906 рр. на зібрані громадськістю кошти ініціативна група придбала десятки картин. Крім того, львівський магістрат придбав декілька приватних збірок, серед яких високим художнім рівнем відзначалась колекція подільського землевласника Івана Яковича. Привезена до Львова у лютому 1907 року, вона лягла в основу новоствореної Міської галереї. Відтоді і прийнято рахувати час її заснування - 14 лютого 1907 року. Влітку 1914 року галерея отримала власний будинок, який належав відомому вченому та колекціонеру Владиславу Лозинському (збудований у 1872-1874 роках, архітектор Ф.Покутинський).
Люблю приходити до Львівської картинної галереї Бориса Возницького, повна назва - Львівська національна галерея мистецтв, особливо люблю Палац Лозинського, що по вулиці Стефаника. У певному сенсі ходжу сюди як по воду. Іноді проходжу всіма залами, частіше відвідую виставки, які музей періодично організовує. Відкриттям останнього часу став для мене Осип Васьків, кілька робіт якого бачила раніше, але представлена збірка дозволила відчути наскільки потужним був цей митець. Поряд з творами ОСИПА Васькова, розміщеними по прямій в трьох залах, лівобіч, наче ліве крило птаха, висять полотна виставки ,,Стіна'' Павла КОВАЧА з кольоровими смугами поздовж і впоперек, а правобіч виставлені скульптури Михайла Дзиндри, привезені сюди з музею в Брюховичах, виставка приурочена до столітнього ювілею митця. Вдячна й щаслива.
досі зачаровує своєю красою та повагою до мистецтва, працюють дуже приємні люди. трохи дорого квитки, як сам ідеш, то ніби не шкода 150 грн, але вдвох/ втрьох трохи важко, особливо для молодих. але враження і настрій мистецтво даруює неймовірні
Завітала на відкриття виставки видатного митця, графіка, іконописця Петра Гуменюка. Сказати що була вражена, то нічого не сказати, мороз по шкірі. Кожну картину чим довше розглядаєш тим більше бачиш прихованих деталей які несуть певний зміст. Оце талант!!!
Ми були здивовані наскільки багато експонатів, велика площа музею в центрі міста, поряд з палацом Потоцьких. Є роботи знаних на весь світ художників і скульпторів, а також такі, з якими ми були раді познайомитися. Відзначу ще правильне оформлення і освітлення багатьох експонатів, що сприяє отриманню задоволення від відвідування музею.
Була приємно здивована, що у Львові є такий чудовий музей європейського рівня. Оновлений, просторий з цікавими та цінними експонатами. Найбільше вразила скульптура роботи Атоніо Канова, з українських класиків картини Труша та Новаківського. Вхід -150 грн, тільки вам вирішувати чи дорого чи доступно, бо мистецтво, як відомо, річ безцінна.
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького знаходиться за адресою вулиця Стефаника, 3, Львів, Львівська область, Україна, 79000
Зв'язатися з Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького можна за номером телефону +38 (032) 261-44-48
Дістатися до Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького можна за посиланням