Церква Св. Арх. Михайла 1882 Церква, Беньківці

Відгуки

1. Сергій Білий ★☆☆☆☆

   Дивились в Приозерному садибу Рея. Вже був вечір, а нам ще треба було добратись до Рогатина, місцева дівчина сказала, що автобусу вже не буде, тож пішли з другом пішки до траси, щоб щось піймати чи автостопнути. Побачили цю церкву, друг захотів її сфотографувати, бо цікавиться дерев'яними церквами, а про цю не знав. Поруч був чоловік, який помітивши фотоапарат влаштував справжній допит - Хто такі? Чого хочете фотографувати? З якою метою цікавитесь? Де ваша машина? Представився він головою церкви. Сказав, що такі от фотографують, а потім грабують церкви. Тобто фактично назвав нас крадіями. Ізюминкою стала його вимога показати документи. Після цього ми побажали йому приємного вечора і пішли геть, церкву так і не сфотографували, не те що подивитись. А в слід він ще вигукував якісь історії, про якусь церкву, яку пограбували. Тож бо отак, якщо турист захоче сфотографувати чи подивитись цю церкву - то це вже не турист, а крадій і йому тут точно не раді. За багато років подорожей з подібним відношенням зіштовхуюсь втретє і втретє дуже неприємний осад.

   майже 5 років тому
2. Павло Шкільний ★★★★★

   Перші відомості про місцеву церкву походять з податкових реєстрів 1578 р. Як подає акт візитації 1762 р. о. Миколи Шадурського, у 1731 р. коштом громади була збудована наступна деревяна церква, про що свідчив напис на одвірках. Це була триверха будівля, поряд розташовувалася стовпова дзвіниця. З плином часу церква руйнувалася і тому австрійська урядова комісія 27 листопада 1809 р. видала наказ про її зачинення. Але у 1814 р. заходами провізорів Матвія Гриціва і Василя Федорика та членів громади Василя Сазакова і Федя Федишина її, як зовні так і всередині відновлено і поблагословлено 12 грудня того ж року. Ця будівля простояла до 1882 р. Як повідомив 5 червня 1882 року митрополичу консисторію завідувач парохії о. Михайло Шведзіцький, в тім році громада надумала розпочати будову нової церкви і попросила дозвіл на її освячення. Будівництво розпочалося з приходом на парохію о. Володимира Филиповського. Тоді громада налічувала 500 осіб. Ревним помічником будови був сільський війт Іван Телішевський, за що митрополит Сембратович надав йому Похвалу 28 листопада 1887 р. У 1904 р. збудовано нову муровану дзвіницю, що замінила попередню деревяну з 1863 р. Перед 1912 р. до церкви добудовано присінок при західній стіні бабинця та капличку з тилу при східній стіні вівтаря. Церкву покрито повністю бляхою, що замінила попереднє гонтове покриття. У 1922 р., за пароха о. Завадовського церква розширена, ймовірно, добудовою бічних рамен. На початку 1960-х рр. зачинена і перетворена на так званий етнографічний музей. Відчинена 1989 р., тоді ж відновлена коштом громади.

   майже 5 років тому

Часті запитання та відповіді