Чудове місце, яке має неймовірний туристичний потенціал, але влада обирає чекати, поки воно не буде зруйновано до кінця, дуже сумно за цим спостерігати. Хотілося б, щоб місце було відреставровано!
На жаль, вже в дуже занедбаному стані. Всередині небезпечно знаходитися, навколо купа битого скла. Чула, що раніше був непоганий краєвид на озеро з якоїсь з кімнат. Але наразі до неї вже не дістатися. Однак приємна природа навколо. Шляхом від ставів буде яблуневий сад. Пам’ятник володареві замку ще в прийнятному стані.
Сумно бачити, що така історична пам‘ятка розвалюється на очах
Шкода, що це місце настільки занедбане.
Зараз будівля напівзруйнована. Мешканці міста розбирають будівлю по цеглинам не соромлячись. Владі міста все одно що робиться с колишнім плацом. Фото: Instagram - @stas.yaglov
Будівля у жахливому стані (( Зруйнована на 90% Дорога теж не радує ! Дуже хотілось щоб будівлі архітектурного походження були більш здорові та привабливі !!!!
Дуже гарне місце....могло би бути..але майже згинуло разом з радянським союзом.Та й продовжує знищуватися .Але якщо ввімкнути уяву та представити чудовий парк на 25 га, ставок та церкву за ним,великий маэток з элементами готики то це могла б Бути одна з найкращих садиб Харківщини.
САДИБА КНЯЗЯ СВЯТОПОЛК-МИРСЬКОГО, ЛЮБОТИН На жаль це сумне видовище. Садиба в дуже занедбаному стані. 1821 рік — харківський письменник байкар Василій Маслович отримує у спадок садибу у Гіївці. Разом зі своїм сином він розширює територію садиби та розбудовує її. Тож мабуть більш достовірніше було б називати цю садибу садибою Масловичей, але в історію вона ввійшла саме як садиба Святополк-Мирских. Через 60 років садиба була продана Масловичами, тому що вони були не в змозі більше її утримувати через брак коштів, а самі переїхали у власний будинок до Харкова і новим володарем садиби у 1881 році стає князь Дмитро Іванович Святополк-Мирський. В цей період він виконував обов'язки командуючого військами Харківського військового округу та тимчасового харківського генерал-губернатора. В 1899 році князь помирає, його поховання відбувається поряд з садибою, на території Миколаївської церкви і спадкоємцем стає його син, Петро Дмитрійович Святополк-Мирский. Він же буде і останнім власником маєтку. Отже, сама садиба являла собою комплекс із чотирьох складових, а саме — палац, ротонда, пруд та храм. Будівля садиби виконана у романтичному стилі та поєднує у собі окремі елементи готики та класицизму. Якщо йти від палацу вниз по липовій алеї, то потрапляєш до ротонди, а далі до мальовничого пруду, а потім через міст можна було потрапити на той берег, до храму. В 1917 році садиба була націоналізована, в ній розташовувався дитячий будинок, а згодом інтернат для дітей-сиріт. У серпні 2015 року вже на той момент нежитлова садиба сильно постраждала під час пожежі і її відновленням більше ніхто не займається. Наразі від садиби залишилися руїни палацу, ротонда повністю зруйнована (залишились фрагменти фасаду), міст також не зберігся до наших днів. Лише залишилась відреставрована церква Святого Миколая, яка за часів Святополк-Мирских носила назву Миколаївської.
Садиба Святополк-Мирських знаходиться за адресою ул. Хижного, Люботин, Харківська область, Україна, 62435
Дістатися до Садиба Святополк-Мирських можна за посиланням