Не відповідні ціни та якості проживання. У будинку спека, велика кількість мух. На горищі будинку виявилося осине гніздо та не працював інтернет. Занедбаний басейн, вода мутна, не фільтрується та сміття не прибирають. Єдине що сподобалось - це кухня. Відпочинок був зіпсований та більше туди не поїдем.
Заїхали компанією у будинок Єгеря не рекомендую - дуже багато мух, у будинку смертельно спекотно. Враження від відпочинки мали бути позитивні але за таку ціну комфорт не відповідає реальності. Також адміністрації на місті не має - тобто ніхто ці проблеми усувати не буде. Зробила для себе висновок що це перший та останній раз коли ми тут були краще за все пошукати інші варіанти відпочинку
Дороги немає не те, що звичайної, а просто степ і максимум гравій десятки кілометрів. Справжні молдовани могли побудувати там базу відпочинку
Чудове місце! Засновник Олександр Паларієв — мрійник, що втілює свої круті мрії у реальність. Це захоплює! Дякую за створення комплексу і за популяризацію історії Буджака. Кілька речей, які псувати загалом приємне враження. 1. Серед національних етнографічних садиб, на рівні з українською, молдовською, болгарською, німецькою, єврейською, гагаузською, російською, — є садиба колхозніка. Окрема національність — совєтскій человек). Сам факт виділення совєтів в окремий етнос в етнографічному музеї — вже дивний. 2. У хаті «совєтского колхозніка» немає ніяких згадок про злочини СССР, про Голодомор на Бесарабії 1946—1947 років, який був спричинений створенням тих самих колгоспів. Натомість вся хата — суцільна романтизація совка, є навіть свіжа картина Фрумушики-Нової з Леніним. 3. У російській хаті висить вишита картина з кремлем і червоною зіркою. Чи не переплутали місце з совєтською хатою? 4. Від адміністраторки комплексу під час екскурсії звучала фраза «хитрий єврей» — про скульптуру біля єврейської садиби. І дезінформація про те, що «гагауз перекладається як „зрадник“». Це неправда, і дуже прикро чути від музею такі наративи. 5. Дуже мало часу на огляд садиб всередині. Екскурсійну групу постійно підганяли, аби вже виходили. 6. Крута ідея з табличками з різних міст, що ведуть у Фрумушику! Дуже. На жаль, всі таблички мовою окупанта. Йшов 11-й рік російсько-української війни, 32-й місяць повномасштабного вторгнення. 7. У приміщенні музею (на другому поверсі) уся інформація також російською. У конференц-залі — історії усіх сіл також російською (продубльовано німецькою, але українською нема). 8. У Корчмі обслуговування російською. Сподіваюся, врахуєте ці коментарі і станете ще краще! Ви чудовий комплекс, бажаю вам успіхів і однозначно рекомендуватиму усім вас відвідати.
На цих вихідних вирішили відвідати цей туристичний комплекс. Вся сімʼя залишилась задоволена) Неймовірне місце серед дикого степу, дуже затишне, подалі від цивілізації. Зупинились у гостьовому будинку, було все необхідне для комфортного проживання. Починаючи із кондиціонера та холодильника, завершуючи кавою та чаєм. Авто можна припаркувати позаду будинка, орендувати мангал та купити дрова/вуголь по місцю. Територія комплексу дуже охайна. Персонал чуйний та привітний. Не дивлячись на періодичні відключення світла, наш відпочинок пройшов чудово. Відвідали всі оглядові локації, міні-зоопарк, насолодились природою, попарились в чані, накупались у басейні. Широкий вибір розваг для дорослих та дітей. У кафе Корчма дівчата готують дуже смачні національні страви. Також у продажу є якісне вино, бринза та мʼясні делікатеси. Приїдемо обов’язково сюди ще не один раз)
Одне з найкращих місць в українській Бесарабії. Це відбудоване молдавське село одеським бізнесменом Олександром Панарієвим, чий дід народився в ньому. У 1946 році совєти знесли Фрумушику і ще кілька сусідніх сіл, зробивши на їхньому місці полігон для стрільб, що діяв до розвалу союзу. Зараз бізнесмен відроджує ці місця і чабанництво. Тут стоїть найбільша і найважча статуя чабана у світі. Кухня і вино тут - прекрасні! Ночівля недорога. Але найкрасивіше - це навколишній степ. Унікальне місце!
Фестиваль, територія - чудові, кухня гарна. Але я їхав до етномузею, і досі не можу зрозуміти чому етнобудинки були зачиненими (((
Правду кажучи, місце на один раз. Будинки-музеї всі зачинені. Фактично все розраховано на те, аби відвідувач замовив екскурсію. Ну а найбільший мінус - це відсутність нормальних доріг. Їхати туди на власному авто, то нерви, сльози й матюки. Доки не буде туди нормальних доріг, їхати туди не раджу.
Цікаве місце. Аутентичні село, як до бабці в дитинство повернувся. Статуя чабана вражає розмірами, і художньо зроблена добре. Пам’ятники леніну к такій кількості - теж сподобалось. Готель із кондиціонером, душ, туалет - все чисте, продезінфікуване. Лебідь на ліжку - це взагалі п’ять балів. Кафе із молдавськими стравами - моя давня мрія. Мамалига, долма, мітітєі. Смачно, швидко, недорого. Також дуже добре - що є басейн і шезлонги - ми і засмагли і покупались. Персонал привітний, є навіть екскурсія по селу)
Побувати тут - це такий обов'язковий must have у скарбничці подорожуючого. І нехай не лякає перспектива їхати сюди степом. Відкривайте вікна. Робіть зупинки. Дихайте. Дивіться. У смердючих мегаполісах такого немає. Знімаю капелюха перед власником. Стало несподіванкою посеред диких степів натрапити на цю оазу. Видно, що все зроблено з любов'ю до цієї землі. Сервіс, кухня, номери, територія, локації та створена атмосфера - вище всяких похвал. Тут немає зв'язку, натовпу людей, шуму. Хочете справді відпочити - Вам сюди. Бажано на кілька днів. Такого запаху степових трав ви ніде більше не знайдете. Рекомендую.
Фрумушика-Нова знаходиться за адресою 6,5 км від сіл Старосілля та Весела Долина, Старосілля, Одеська область, Україна, 65000
Зв'язатися з Фрумушика-Нова можна за номером телефону +38 (067) 519-42-62
Дістатися до Фрумушика-Нова можна за посиланням